Сьогодні маю кілька причин бути вдячним.

Перше.  Починаю з того, що мав нагоду зробити офіційно від імені Спілки Української Молоді на великій сцені Майдану, перед публікою яка начисляла приблизно 50,000…

Я привітав народ від імені молоді діаспори:

Друге.  Мав нагоду на кілька хвилин розмови з Віталієм Кличко; розказав йому коротко про Спілку Української Молоді і запросив його запізнати наше юнацтво.  Ми домовилися на дальшу розмову – надіюся і сподіваюся на успішні результати.

Третє.  Ми з сумівцями (України та Великої Британії) сьогодні пішли у волентери.  Зголосилися в головному штабі, нам прив’язали жовту стяжку на рукави, дали ідентифікаційнф карточки “Технічна Служба” і вислали до неметового містечка за голвоною сценою.  Я носив сміття.  Я носив з хлопцями великі електричні генератори.  Я носив дошки з пінопласту і столи і крісла і воду і вже не пам’ятаю що я ще носив…  Але нарешті мав відчуття, що я хоч якусь малу корисну річ роблю для справи.  Цілком інакше відчуття виносити сміття тут, чим коли я це (рідко) роблю вдома.

Зранку я вперше побачив Євромайдан в день (вчора вже темніло, коли приїхав).  Він виглядав ось так:

Люди працюють, координують і роздають теплий одяг, харчі, знаходять житло для тих, хто приїхав з далека…

Я почав знімати фотографії цікавих плакатів.  Тут подаю тільки малу частину…