Сьогодні маю кілька причин бути вдячним.
Перше. Починаю з того, що мав нагоду зробити офіційно від імені Спілки Української Молоді на великій сцені Майдану, перед публікою яка начисляла приблизно 50,000…
Я привітав народ від імені молоді діаспори:
Друге. Мав нагоду на кілька хвилин розмови з Віталієм Кличко; розказав йому коротко про Спілку Української Молоді і запросив його запізнати наше юнацтво. Ми домовилися на дальшу розмову – надіюся і сподіваюся на успішні результати.
Третє. Ми з сумівцями (України та Великої Британії) сьогодні пішли у волентери. Зголосилися в головному штабі, нам прив’язали жовту стяжку на рукави, дали ідентифікаційнф карточки “Технічна Служба” і вислали до неметового містечка за голвоною сценою. Я носив сміття. Я носив з хлопцями великі електричні генератори. Я носив дошки з пінопласту і столи і крісла і воду і вже не пам’ятаю що я ще носив… Але нарешті мав відчуття, що я хоч якусь малу корисну річ роблю для справи. Цілком інакше відчуття виносити сміття тут, чим коли я це (рідко) роблю вдома.
Зранку я вперше побачив Євромайдан в день (вчора вже темніло, коли приїхав). Він виглядав ось так:
Люди працюють, координують і роздають теплий одяг, харчі, знаходять житло для тих, хто приїхав з далека…
Я почав знімати фотографії цікавих плакатів. Тут подаю тільки малу частину…